Але, як пиляєте, братухи? Зізнаюся, я наркоман комик, а саме - закодінований на кодеїні. І, шоб не кутити, ділюся з вами моєю смішною і неймовірною історією, як я купила закладки і підробляла собі життя скучним продавчиком.
Усе почалося тоді, коли я ушкварився на роботі і вирішив знайти шлях пожвавити себе. Я почав російською рулетку - лазив по недостовірним сайтам і шукав, звідки взяти закиди. Повірте, це був неймовірний задротство. Клік за кліком, посилання за посиланням, аж нарешті мені пощастило. Я знайшов легендарну пещеру зі схованками - онлайн магазин, де можна було купити все, що душа побажає.
Ця пещера була як справжній кладовище наркотиків - метамфетамін, героїн, марихуана, та навіть ганджубас. Там були всі закладки, які тільки можна собі уявити. Я не можу вам описати, як моє серце переповнялося радістю, коли я побачив цей пекельний асортимент.
Але мої гроші були обмежені, і я не міг собі дозволити все це багатство. Тому я вирішив підробити трохи грошей, шоб купувати закладки без обмежень. І от знайшовся клієнт, який пропонував мені роботу продавця в скучному магазині, де продавалися звичайні речі - взуття, одяг, кухонні прилади.
Звичайно, для мене це був закид. Продавцем бути, коли такі круті закладки вже були у моїх руках? Але, враховуючи мою ситуацію, я зрозумів, що згода на цю закидуху може врятувати мене від бездомності.
Так ось, я став продавцем. Ношу на собі скучний мундир, обслуговую покупців, але завжди з собою тримаю свою секретну колекцію закладок. Ніхто ніколи не підозрює, що той звичайний продавець взуття - справжній ушиблений, який кутить наркотиками.
Моя робота принесла мені непогані гроші. Я продавав взуття та одяг, а потім навіть підбивав своїх покупців на замовлення справжніх закладок. Для них це було як велике відкриття - звичайний продавець, виявляється, знає де придбати такі речі! Багато з них стали моїми постійними клієнтами, а хтось навіть почав пропонувати мені роботу на своїх злочинних діяннях.
Одного разу мені надійшло замовлення на жовту закладку. Це був новий товар в моєму асортименті - ефедрон, жидкий порошок, який можна вдихати. Зрадів як дитина! Але я не знав, як правильно його приготувати, тож звернувся до своїх постійних клієнтів за допомогою.
-"Братан, мама тебе виписала?" - звучить з телефону.
-"Ні, я просто маю нову закладку - жовтий жидкий порошок. Але я не знаю, як правильно його закинути."
-"Ай-ай-ай, братуха, ти нічого не знаєш! Так ніззя! Треба розведення робити з водою, а потім вдихувати. Якщо не правильно закинеш, то можеш зайнятися."
Отже, я дізнався як правильно закинути жовтий порошок. Тепер я мав нову закладку в своїй колекції - ефедрон. І навіть на роботі, коли мені було нудно, я міг вдихати цей жовтий порошок і відчувати себе крутим наркоманом комиком.
Так я закодінився на кодеїні та кутив ефедроном, працюючи скучним продавцем. Це були найкращі часи моєго життя - закиди у секретній колекції та нескінченні можливості крутити всіх навколо. Але, в кінці кінців, сталася неприємність, яка змусила мене зупинитися і задуматися.
Різниця між жизнеутверждаючими настійками у пляшках і життям на наркотиках згубна. Вживати наркотики - це зашквар, якому слід уникати. Тому я прийняв важке рішення - покинути свою скучну роботу та закинути закладки, що стали моїм залежностями. Це була вазка й тривожна дорога, але я вирішив стати нормальним коміком, який розважатиме людей не наркотиками, а своєю справжньою талантливістю.
Пам'ятайте, ребята - наркотики це не жарт. Якщо ви потрапили в цей закид, знайдіть сили вийти з нього. Здоров'я та ріжниця в житті - важливіше за все. Будьте розумними та живіть по-справжньому!
Уууу, ребят! Сегодня я раскрою вам свою закладку - историю о том, как я купил кодеин и играл на пианино тяжелый рок! О да, это был настоящий улет!
Сначала я попал в тему - встретился с таким чалым, который был бывалым в этом деле. Он сказал мне, что кодеин - это то, что нужно, чтобы почувствовать настоящий кайфолом. Я решил попробовать, ведь какой я крутой, умный парень!
Заказал я эти оксики через один из нелегальных интернет-магазинов. Шестьдесят граммов, прямо к ночи доставили! Ммм, уже предвкушая наступающий улет, я забежал в свою комнату, где стояло мое любимое пианино.
Надел свои наушники, чтобы заценить мощный звук жесткого рока, сел за клавиши и сунул ручку в карман. В первый раз пыхнув кодеин, я почувствовал, как все тело окуталось нежностью и спокойствием.
Мои пальцы начали легко скользить по клавишам, словно они были смазаны маслом. Я наиграл первые ноты, и музыка начала вибрировать в воздухе, окружая меня потрясающими вибрациями.
— Да у тебя руки как у Бетховена, бро! — сказал мой друг по скайпу, слыша звуки моего пианино. — Не поделишься секретом, как ты играешь так классно?
— Это все кодеин, бро, — ответил я, немного размышляя о том, что можно сказать. — Он дает мне не только улет, но и невероятную музыкальную интуицию!
И так продолжалось несколько часов. Я не мог остановиться - мелодии жили во мне, и я делился с ними через каждую нажатую клавишу.
Но в чем-то я ошибся, ребят. Кажется, я попался на удочку кайфолома. Мне казалось, что я могу играть все лучше и лучше, но на самом деле я превращался в человеческую пианино-машину. От меня ушла душа.
Мои друзья заметили, что моя игра изменилась, появилась некая механичность и однообразность. Я стал пользоваться все больше и больше кодеином в попытке воссоздать прежнее ощущение улета.
— Братан, ты уже не тот, кем был, — сказал мой друг, глядя на меня с печалью. — Этот кодеин только портит тебе удовольствие от музыки.
| Оксики | Пыхать | Умный |
|---|---|---|
| Бро, как тебе оксики? Хорошо пыхают, да? | Да, бро! Я их пыхал вчера перед игрой на пианино! | Умный ход! Неужели они помогают? |
| В начале, да, было неплохо. Но потом стало все хуже, | Может, тебе меньше пыхать? | Я думаю, что прекратить пыхать вообще. |
| Лучше так, а то можешь просто обломаться. | Надо вместо этого больше тренироваться! | Да, ты прав, буду больше тренироваться без оксиков. |
Я осознал, что музыка — это то, что действительно важно для меня. Оксики и кодеин могут придать ощущение улета, но убивают мою внутреннюю творческую силу. Я решил отказаться от этого всего и вернуться к настоящему искреннему музицированию.
Итак, друзья, улет в мир наркотических веществ - это неплохо, но все же, возможно, лучше сохранить свои чувства и умение радоваться музыке. Чтобы наши руки продолжали играть так, будто в них заключен весь наш дух!